Головне меню
Головна
Мапа сайту
Новини
НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА
Навчальні заклади району
Пошук по сайту
Веб-каталог
Накази та листи ВО
Файловий сейф
Лінки вузів
Статті відвідувачів
Фотогалерея
Друзі сайту
Наш форум
Гостьова книга
Державні закупівлі
Доступ до публічної ін-ції
Колегії ВО
Інклюзивна освіта
Реєстрація на чергу в ДНЗ
Школа
Розробки уроків
Сценарії для вчителя
Методичні рекомендації
Наші реферати
Дитячі організації
Обдарована дитина
ЗНО
Нормативно-правова база
Завантажити софт
Для Інтернету
Робота з документами
Графічні пакети
Адміністрування
Системні утиліти
Архів
Додаткові лінки

Головна arrow Статті відвідувачів arrow Як запобігти небажаній поведінці та шкідливим звичкам школярів


Як запобігти небажаній поведінці та шкідливим звичкам школярів
Перелік статей
Як запобігти небажаній поведінці та шкідливим звичкам школярів
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5

 

Превентивне виховання - це діяльність, яка забезпечує теоретичну і практичну реалізацію заходів, спрямованих на запобігання й подолання відхилень у поведінці школярів, розвитку різних форм їхніх асоціальних, аморальних вчинків:

  • правопорушень (схильності до агресій, крадіжок, брехні та інших вад);
  • екологічної брутальності та егоцентризму (ставлення до всього, що оточує, як до засобу й сировини для задоволення особистих примітивних потреб);
  • статевих відхилень та їхніх наслідків (статевої розпусти, венеричних хвороб, статевого насильства тощо);
  • поганих звичок (алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, тютюнопаління);
  • важких психологічних та психічних станів з наслідками (депресії та суїциду, акцентуації та загострення психопатичних тенденцій тощо).

Ця система заходів має запобіжний, випереджувальний, характер і спрямована насамперед на вдосконалення способу життя школярів, обрання ними правильної соціальної орієнтації.

Діагностика в превентивному вихованні учнівської молоді

Важливу роль у навчально-виховному процесі відіграє вміння класного керівника, вихователя зорієнтуватись у складностях та особливостях впливу на особистість вихованця в сучасний період. Специфіку професійного завдання вихователя в превентивному вихованні, педагогічній профілактиці правопорушень визначає необхідність корекції соціально-педагогічної ситуації розвитку життєдіяльності підлітків, виявлення та глибокого аналізу деструктивних чинників, які зумовлюють девіантну поведінку неповнолітніх.

Підґрунтям грамотної, результативної корекції роботи є діагностична спрямованість процесу превентивного виховання.

 

Педагогічна діагностика - це методи і принципи, за допомогою яких можна визначити стан або стадію того чи іншого педагогічного явища з метою використання сил і засобів превентивного виховного впливу. Її суть полягає у виявленні чинників негативного впливу на учнів, пошуках стратегії позитивної соціальної адаптації підлітків на основі їх захисту, допомоги їм у визначенні соціально-ціннісних орієнтацій.

Вона дає змогу з'ясувати та врахувати причини психічних механізмів відхилень у поведінці школярів, впливу соціальних відхилень на спосіб життя підлітків, макро- і мікросередовища та соціуму на вибір нею правомірної поведінки.

Тому в розробці діагностичної процедури, виборі алгоритму діагностики важливим для колективу вихованців є знання соціального паспорта школи. Він має містити максимум інформації про учнівський колектив. Такий аналіз допомагає мені як організатору з виховної роботи вибудувати ефективну систему превентивного впливу на учнівську молодь.

Отож, маючи достатньо інформації про учнівський колектив, здійснюємо діагностику на рівні класу. Вона має на меті з'ясувати рівень душевного комфорту учнів у класному колективі; емоційної атмосфери в родинному середовищі; взаємин між учнями та педагогами, аби уникнути конфліктних ситуацій тощо.

Алгоритми такої діагностики можуть бути різноплановими, включати критерії - показники рівнів вихованості школярів, різні анкети тощо.

Маючи загальні відомості про класний колектив, уявлення про особистості школярів з девіантною поведінкою, класний керівник повинен розробити програму виховної діяльності щодо учнівського колективу. Коли вже все це є наступним етапом стає діагностика на рівні особистості учня. Для класного керівника ми пропонуємо програму вивчення й виявлення рівня морально-естетичного та соціального розвитку й виховання важкого підлітка. Комплексна програма вивчення учня з девіантною поведінкою дає змогу отримати інформацію про найрізноманітніше коло питань, які цікавлять педагогів та батьків.

Принципи соціально-педагогічного патронування.

Одночасно з методами і принципами педагогічної діагностики, яка сприяє виявленню чинників негативного впливу на учнів, існують принципи соціально-педагогічного патронування педагогічно занедбаних підлітків. Ці принципи полягають у відтворенні системи гуманних стосунків таких учнів з людьми, які їх оточують у духовному ставленні усіх тих, хто бере участь у цьому процесі. Не секрет, о авторитарний стиль спілкування в школі, домінування примусових методів у навчанні призводять до психоемоційного перенапруження учнів, зростання кількості конфліктних ситуацій і, зрештою, до різноманітних аморальних вчинків. Своєчасна заміна застарілих форм педагогічного впливу сприятиме запобіганню недовірі підлітків до вчителів та вихователів. Вихователь повинен сприяти усуненню бар'єрів у діяльності, спрямованій на задоволення особистісно значущих потреб підлітка.

І. Принцип «Розуміння замість осуду» (або принцип гуманізму) означає, що кожну людину необхідно сприймати такою, якою вона є, давати їй змогу виявляти як позитивні, так і негативні особисті почуття, не осуджуючи їх, а беручи до осмислення.

ІІ. Принцип «Добровільність замість контролю» означає, що кожна людина має самовизначитись у тому, яка допомога їй необхідна і яку вона хоче прийняти.

III. Принцип «Щирість та довірливість взаємодії» учня з членами центру виховної роботи означає, що взаємини слід будувати на основі відкритості, чесності довіри.

IV. Принцип «Щільна співпраця з сім'єю важковиховуваного» означає, що захист та допомогу кожній дитині можна забезпечити в спільній роботі з батьками, які беруть на себе всю відповідальність за розв'язання проблем своїх дітей.

Кожна сім'я, де є проблеми у вихованні, може розраховувати на надання допомоги, яка полягає в підтримці батьків у питаннях виховання дітей, щоб таким чином усунути наявні проблеми та запобігти новим.

  • VI. Принцип «Допомога для самопідготовки» (активність замість пасивності) означає, що кожна людина, якій надають допомогу, не повинна бути безпорадною й залежною, а навпаки, повинна на її основі починати активно діяти, вирішуючи свої життєві проблеми.
  • VII. Принцип «Комплектність» означає, що будь-яку допомогу слід розглядати в спільному контексті проблемних життєвих обставин і тому здійснювати у співпраці.

Отже, вчитель має знати аморальні прояви в поведінці, притаманні конкретному підлітку, знати його психологічні проблеми і будувати своє спілкування з ним так, щоб запобігти проявам аморальності в його поведінці. Налагодження довірчих стосунків призводить до поступового зменшення аморальних вчинків у поведінці підлітків.

До програми самовиховання важкого підлітка можна включити стислу самохарактеристику та перелік недоліків у тих видах діяльності, де вони найчастіше виявляються. Учнів можна навчити деяких прийомів самовиховання через ставлення до інших, а саме: завжди виявляти повагу до однолітків; намагатися зважати на інтереси інших, іноді пробувати навіть підпорядковувати свої інтереси колективним прагненням, побажанням; ніколи не починати бесіди з товаришем означення його слабких сторін; краще починати з позитивного, що є в однолітка, потім переходити до його вад; виховувати в собі вміння слухати співрозмовника, вникати в його переживання; пробувати «ставити» себе на його місце; завжди поважати почуття гідності товариша, однолітка, яким би він не був; сприймати людину такою, якою вона є. Не шукати в ній тільки негативних рис або навпаки - не робити з неї ідеалу.

Ставлення до себе можна сформувати, використовуючи також роботу з корекції емоцій, особливо негативних. Класний керівник повинен створити умови для накопичення підлітком морально-етичного досвіду в процесі міжособистісних взаємин з однолітками, дорослими, навчити орієнтуватися в складних ситуаціях, допомагати дотримуватися соціально бажаної поведінки.

Реалізація принципів корекції передбачає попередню діагностику у вихованця вже наявних систем орієнтирів, позаяк діагностика початкового стану, перебігу та результату впливу є умовою ефективної корекції поведінки.

Увазі педагогів і вихователів загальноосвітніх шкіл, дитячих будинків та шкіл-інтернатів пропонують один із таких методів вивчення особистості, який дасть змогу систематизувати дані про вихованця, особливості розвитку окремих його рис, провести кількісно-якісний аналіз за 25-ма параметрами, оцінити особу вихованця за ступенем виявлення окремих якостей, з'ясувати ступінь неузгодження у вихованця систем орієнтирів (наявних та соціально схвалених).

Сумарний бал дасть змогу виявити рівень соціальної дезадаптації.


 


Додати коментар

:D:lol::-);-):-*:oops::cry::o:P:roll:


Захисний код
Оновити

< Попередня   Наступна >





 

(c) Відділ освіти Кіцманської районної державної адміністрації, 2007-2015
При використанні матеріалів сайту посилання на www.kts-osvita.org.ua обов'язкове!
Якщо є авторські претензії до матеріалів, то звертайтесь за адресою