Головне меню
Головна
Мапа сайту
Новини
НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА
Навчальні заклади району
Пошук по сайту
Веб-каталог
Накази та листи ВО
Файловий сейф
Лінки вузів
Статті відвідувачів
Фотогалерея
Друзі сайту
Наш форум
Гостьова книга
Державні закупівлі
Доступ до публічної ін-ції
Колегії ВО
Інклюзивна освіта
Реєстрація на чергу в ДНЗ
Школа
Розробки уроків
Сценарії для вчителя
Методичні рекомендації
Наші реферати
Дитячі організації
Обдарована дитина
ЗНО
Нормативно-правова база
Завантажити софт
Для Інтернету
Робота з документами
Графічні пакети
Адміністрування
Системні утиліти
Архів
Додаткові лінки

Головна arrow Статті відвідувачів arrow Диференціація навчання - з досвіду роботи


Диференціація навчання - з досвіду роботи

 

Працюю з шестилітками. На мою думку, а це підказує досвід роботи, в 1 класі метод диференційованого навчання використовувати недоцільно, бо він ускладнює роботу з малюками. Але 1 клас - чудова нагода підготувати дітей. По-перше, привчаю їх до уважності. Наприклад, номер задачі чи вправи, сторінку називаю тільки один раз. Так само не повторюю інструктаж до виконання якогось завдання. Діти привчаються, що треба слухати уважно, бо повторних вказівок не буде. (Це, певна річ, не стосується пояснення нового матеріалу). По-друге, привчаю дітей самостійно розбиратися в завданнях до вправи, задачі, тексту. По-третє, вже в 1 класі включаю в уроки елементи диференціації. Це дає змогу призвичаювати дітей до самостійності, до того, що треба працювати не відволікаючись. Наступне, поступово ускладнюю завдання для сильних дітей. Розв'язування на уроках, наприклад, обернених задач, складання аналітичних задач, зміна запитання, складання задач за схемами - це все буде поштовхом для дітей до інтенсивної відповідальної роботи.

 

Повне застосування методу починаю з 2 класу. Найскладніше - привчити дітей працювати тільки за своїм варіантом, не відволікаючись ні на що інше. Але після двох-трьох тренувальних уроків усе стає на свої місця.

Я уважно опрацювала всі матеріали, які надрукувала С.П.Логачевська, і взяла суть її методу. Але пристосовуючись до умов свого класу, внесла в нього дещо своє. Наприклад, відмовилась від планшетів, які широко використовує Світлана Панасівна. Я не маю можливості дуже швидко перевірити всі зошити і тому покладаюсь на чесність дітей, коли перевіряю правильність виконання завдання. Спочатку більшість учнів прагне працювати в першому варіанті, підсвідомо розуміючи, що той, хто виконає ці завдання, буде вважатися "сильнішим". Але згодом діти вчаться правильно оцінювати свої можливості і працюють з тими завданнями, які їм під силу. Це допомагає виявити і тих дітей, які не впевнені у своїх силах, бояться осоромитись, не впоравшись із складним завданням. Працюю з ними окремо, підтримую, допомагаю подолати невпевненість, повірити у власні сили.

То в чому ж полягає суть методу диференціації на моїх уроках?

Робота на уроці ділиться на кілька етапів. На першому етапі проводиться колективна робота над матеріалом за темою уроку. Наприклад: розв'язуємо задачі на знаходження третього доданка. Аналізуємо задачу, знаходимо шляхи розв'язування. Після цієї роботи в класі виділяється група учнів, яка може працювати далі самостійно. Всі інші діти працюють з учителем над аналогічною задачею. На другому етапі сильніші учні одержують творче завдання. Наприклад, скласти аналогічну задачу. З тих учнів, що працювали з учителем, знову виділяється група, яка вже може працювати самостійно над подібною задачею. Вони розв'язують текстову задачу. А решта дітей працює над задачею з допомогою (схема, початок розв'язку, план розв'язування, опорна таблиця тощо). І, звичайно, вони можуть отримати консультацію учителя. На третьому етапі сильніші знову отримують творче, але ускладнене завдання (скласти обернену задачу, ускладнити, змінити запитання і т.д.). Друга група складає аналогічну задачу, а третя - розв'язує текстову задачу на знаходження третього доданка, тобто працює у межах програмових вимог.

Отже, всі діти засвоїли завдання уроку. Але сильніші не виконували механічно одну й ту ж роботу/а творили, розвивали своє мислення. Слабкі ж учні не списували з дошки, іноді навіть не намагаючись зрозуміти, що до чого.

Дуже важливим аспектом методу диференційованого підходу вважаю те, що діти самостійно обирають обсяг роботи для себе. їм ніхто не диктує, як працювати сьогодні. І наприкінці уроку у дитини є почуття задоволення від добре зробленої роботи. Адже навіть сильні учні не можуть кожен день працювати однаково добре. А у слабких учнів не виникає комплексу нижчевартості, вони починають вірити у власні сили, навчаються охоче.

Поряд з основним завданням діти одержують ще додаткові. Найчастіше вони мають логічне навантаження. Учні працюють над ними тоді, коли своє завдання вони вже зробили і до наступного етапу лишився час. Таким чином, вони вчаться працювати зосереджено, не втрачаючи ні секунди дорогоцінного часу на уроці.

Метод диференціації дає помітні результати. На таких уроках матеріал засвоюється глибоко. Цей метод вже довів свою життєздатність, і багато вчителів переконалось у його перевагах.

Урок з української мови, проведений у 4 класі

Тема. Вживання дієслів у прямому і переносному значенні.

Мета. Поглиблювати знання учнів про вживання дієслів у прямому і переносному значенні. Закріплювати матеріал про змінювання дієслів за часами та числами.

Працювати над розвитком мовлення та мислення учнів, збагачувати їх словниковий запас.

Вчити працювати самостійно, вдумливо, наполегливо.

Матеріали до уроку: Тематичний словник школяра К.С.Прищепи та В.Г.Лук'яненка, орфографічні словники, ребуси, картинка "Весна", сигнали. План і хід уроку

1.  Організація класу; оголошення теми та мети уроку.

Діти пояснюють, що означає вживати слова в прямому і переносному значенні; з якою метою це робиться.

2. Хвилинка каліграфії.                             Додаткове завдання

м м м ммм                                               Ребус, у якому зашифровано вислів

ме ма мл ум ом                                       "Книжка мовчки все розкаже".

марніти, марнувати,                                 Треба розшифрувати його і пояс

мешкати                                                   нити.

І   Знайти значення слів.

ІІ  Знайти значення слів. Скласти речення з одним із слів у прямому значенні.

ІІІ Знайти значення слів. Скласти речення з одним із слів у переносному значенні.

Перевірка.

3. Робота за підручником. Вправа 405.
Проводимо усну підготовчу роботу. Ділимо текс
ти на речення.

І   Виконати вправу. Підкреслити дієслова, вжиті в переносному значенні.

ІІ  Виконати вправу, поширивши перше речення другорядними членами.

Перевірка вправи.

До дієслів ставимо питання. Визначаємо час і число дієслів.

4. Відгадування ребуса.

а) У ребусі зашифровано слово кипіти.

■ Що означає це слово? (Бурхливе перетворення рідини в пару при нагріванні).

■ Як це дієслово вживається - в прямому значенні чи у переносному?

■ Які фразеологізми із словом кипіти ви знаєте? (Кипить робота. Кипить від гніву (обурення).

■ Як ви розумієте ці фразеологізми?

■ Запишіть фразеологізми в зошити.

б) Від зими ми переходимо до весни.
Опрацюємо такий текст (записаний на дошці).

Кипить подіями березень. Кожного дня природа підносить нам сюрпризи.

(Пояснюємо значення слова сюрприз).

■ Поширити перше речення другорядними членами. Визначити граматичну основу обох речень.

■ Доповнити тексти кількома реченнями.

Допомога: картинка "Весна".

■ Доповнити тексти кількома реченнями, передавши емоції (позитивні чи негативні).

Перевірка.

5. Підбір дієслів до іменників,
■ Пропоную дітям загадку:

Старий дід мости помостив.

 Молода прийшла - мости рознесла.

(Мороз і весна)

- Хлопчики записують слово мороз, а дівчатка - весна і добирають до цих слів дієслова таким чином, щоб вони були вжиті в переносному значенні. Наприклад: мороз - тріщить, кусає, щипає, падає, пересівся, малює тощо.

Весна - прийшла, прилетіла, прилинула, завітала, розбудила, уквітчала тощо.

■ Складання усно спонукальних речень про мороз і весну, використовуючи підібрані дієслова.

6. Робота з віршем.

Послухайте уривок з твору Лесі Українки:

...Стояла я і слухала весну,

 Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну,

То знов таємно-тихо шепотіла...

Бесіда: Що могла "сказати" Лесі весна?

■ Скласти 2-3 речення, що могла "сказати" весна Лесі Українці?

■Продовжити: Коли земля прокинеться від зимового сну...

■Текст-міркування: Казав мені дідусь: " Весняний день рік годує "...

Перевірка.

7. Робота з прислів'ями.

Які ще прислів'я про весну ви знаєте? Наприклад:

Проспиш весною - заплачеш зимою.

Весна ледачого не любить.

Весна - наша мати: хто не посіє - не буде жати.

Зійшов сніжок - березень за плужок.

Весна багата на квіти, а хліба у осені позичає.

У березні погода один день блисне, а сім днів кисне.

Березень у зими кожуха купив, а через три дні продав і т.д.

Записуємо кілька прислів'їв, вказуємо дієслова, визначаємо, в якому значенні вони вжиті.

8. Домашнє завдання.
Вправа 408.

■   Скласти опис дятла для довідника юного натураліста, використавши опорні слова.

■  Скласти опис-загадку "Дятел".

9.  Перевірка додаткового завдання (ребус, який діти розгадували протягом уроку).

Тлумачення виразу. Чи можна цей вираз вважати прислів'ям?

10. Підсумок уроку.

 

Коментарі 

  1. #1 mmmm
    2011-03-2919:06:39

Додати коментар

:D:lol::-);-):-*:oops::cry::o:P:roll:


Захисний код
Оновити

< Попередня   Наступна >





 

(c) Відділ освіти Кіцманської районної державної адміністрації, 2007-2015
При використанні матеріалів сайту посилання на www.kts-osvita.org.ua обов'язкове!
Якщо є авторські претензії до матеріалів, то звертайтесь за адресою