Головне меню
Головна
Мапа сайту
Новини
НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА
Навчальні заклади району
Пошук по сайту
Веб-каталог
Накази та листи ВО
Файловий сейф
Лінки вузів
Статті відвідувачів
Фотогалерея
Друзі сайту
Наш форум
Гостьова книга
Державні закупівлі
Доступ до публічної ін-ції
Колегії ВО
Інклюзивна освіта
Реєстрація на чергу в ДНЗ
Школа
Розробки уроків
Сценарії для вчителя
Методичні рекомендації
Наші реферати
Дитячі організації
Обдарована дитина
ЗНО
Нормативно-правова база
Завантажити софт
Для Інтернету
Робота з документами
Графічні пакети
Адміністрування
Системні утиліти
Архів
Додаткові лінки

Головна arrow Статті відвідувачів arrow Формування загальномовленнєвих умінь та навичок учнів


Формування загальномовленнєвих умінь та навичок учнів
Формування загальномовленнєвих умінь та  навичок учнів засобами особистісно  орієнтованого  спілкування



П'ятий рік працюємо над реалізацією проблемної теми "Формування загальномовленнєвих умінь та навичок учнів засобами особистісно орієнтованого спілкування". Чітко виділяємо в ній головні напрями:

  • - діяльність учителя;
  • - діяльність учня;
  • - діяльність експериментатора.

Головна ідея, яку реалізуємо у своїй практичній діяльності - це розуміння того, що спілкування є основою виховання дитини, оскільки людина існує в мові, виявляє себе в мові, через мову, через спілкування прокладає місток для порозуміння з іншими людьми.

 

У науковій літературі описано структуру і критерії педагогічного спілкування й підкреслюється думка, що спілкування для самого вчителя - це професійний інструмент його діяльності, а доброзичливість, комунікативна культура - це обов'язкові якості особистості.

З огляду на це постійно працюємо над власною мовленнєвою культурою та вдосконалюємо практичні навички позитивного спілкування. У цьому допомагають праці ОДусавицького, О.Проскури, Г.Цу-керман, МЛьвова, В.Сухомлинського, О.Савченко, М.Вашуленка, Н.Якиманської.

У педагогічній діяльності намагаємося формувати загальномовленнєві уміння і навички на всіх уроках і в позакласній діяльності. Послідовність і наступність у цій роботі протягом останніх років дозволили нам узагальнити і систематизувати напрацювання з цієї проблеми і побудувати методичну модель формування загальномовленнєвих умінь і навичок.

Роботу розпочинали, спираючись на програму "Крок за кроком", в якій особистісно орієнтоване спілкування розглядається як діяльність, що оберігає і підтримує дитинство і дитину, вивчає і стимулює її інтереси, створює середовище, яке оберігає та розвиває, подає зразки моральної поведінки з іншими людьми.

У класі створені куточок усамітнення, виставки досягнень, є фотокартки дітей, їхні творчі роботи. В організації особистісно спрямованого середовища значну роль відіграє родинний клуб "Вулик". Все це

слугує дитині підтримкою і стимулом розвитку. Іншими словами, реалізується тріада "виховання - навчання - розвиток".

Дитині має бути комфортно на уроці і в школі загалом. Тоді і результати навчання будуть якісно вищими, а процес розвитку особистості буде гармонійним. Розуміючи, що стресоутворюючі фактори негативно впливають на взаємоспілкування і взає-мопрацю, намагаємося створити таку атмосферу .в системі відносин "учитель - учень", "учень - учитель", "учень - інші учні", яка б сприяла позитивному спілкуванню, стимулювала мовленнєву й творчу діяльність усіх учасників навчального процесу. Зрозуміло, що це є запорукою формування загальномовленнєвих умінь і навичок. Важливо, щоб діти розуміли, що вони просуваються вперед, відчували задоволення від власного успіху й успіху тих, хто поруч, бачили позитивний результат.

Важливою, на наш погляд, є думка академіка М.Вашуленка, що на будь-яких уроках учитель має звертати увагу дітей і на зміст сказаного, і на те, яким саме способом сказано, і на те, яким саме способом точніше, повніше, виразніше його передати залежно від мети висловлювання.

Ілюстративний матеріал, на базі якого вивчаються мовні явища, добираємо таким чином, щоб допомогти дітям усвідомити цінність мовленнєвої діяльності, сформувати і закріпити практичні навички володіння мовою.

Особливо для нас важливо, щоб діти зрозуміли не тільки змістову сторону слова, а й його художню силу.

Разом із дітьми ми розглядаємо різні функції мовлення: це - засіб спілкування; засіб передачі інформації, думок, почуттів; засоби організації будь-якої діяльності, впливу на інших тощо. Особливий статус, звичайно, відводиться урокам рідної мови і читання. Навчальний діалог, калейдоскоп запитань, рольові ігри, інсценування, інтерактивні вправи, як, наприклад, "мозковий штурм", "навчаючи - вчуся", "акваріум", "карусель", "ток-шоу", "пішохідний тур", "інтерв'ю", "4 кути", "дерево рішень" тощо допомагають урізноманітнити роботу над формуванням загальномовленнєвих умінь і навичок.

На уроках рідної мови і читання навчаємо школярів співпраці в парах, групах; пошукової роботи з різними джерелами інформації; елементів словесної творчості і фантазування, формуємо готовність до

Зроботи з різними джерелами інформації, вчимо виділяти в ній головне, суттєве. Це сприяє засвоєнню дитиною соціальних функцій і якостей, які будуть необхідні їй у майбутньому для забезпечення власної життєдіяльності.

Результативним, на наш погляд, є забезпечення права школярів на вибір своєї діяльності на уроці відповідно до їхніх інтересів і уподобань, а саме:

  • -система завдань "на вибір";
  • -створення законів життя класу;
  • -вибори головуючого зборів;
  • -вибір доручень;
  • -зміна ролей-стосунків "консультант - учень", "лідер - підлеглий";
  • -вибори командирів груп.

Це підвищує відповідальність за результати роботи і прийняття рішень кожним.

Для залучення всіх учнів до діалогу вдаємося до таких прийомів, як вибір партнера по спільній роботі; визначення колективної думки; вправа "Т-таблиця"; питання з відкритою структурою; різні способи групування; планування спільної праці; використання формул "Я хочу порадитися з вами...", "Подумай - обговори з другом - поділися з класом"; "Очікування"; побудова оцінних суджень за схемою-опорою.

На уроках української мови, читання, математики, "Я і Україна", факультативних заняттях акцентуємо увагу на засвоєнні способів розумової діяльності, відношень і залежностей, які сприяють усвідомленню дітьми цілісної картини світу.

Нам дуже близькі погляди В.Сухомлинського на взаємозв'язок розвитку особистості дитини і пізнання нею навколишнього світу, частинкою якого є кожен із нас.

У процесі ознайомлення з природою формуються основи екологічного світорозуміння, емоційно-ціннісне ставлення до природи, пізнавальні інтереси, допитливість, які забезпечують успішне навчання дітей у школі.

Природа є важливим засобом розумового, морально-трудового, фізичного розвитку дітей, формування ціннісних орієнтацій, мотивів і потреб, що виявляється в екологічно доцільній поведінці. Розуміючи свою спрямовуючу роль, не нав'язуємо готових знань, залишаючи дітям лише пасивне слухання, а намагаємося, за словами В.Сухомлинського, так вводити дітей у навколишній світ, щоб вони відкривали в ньому щось нове, щоб кожен крок був подорожжю до джерел мислення і мовлення, до чудової краси природи.

Дуже подобаються дітям уроки-казки в природі, хвилини милування, вправа "А що там за вікном?", екологічні ігри, мовленнєві задачі, екологічні стежинки. Головний помічник у цій роботі - СЛОВО, в яке вчимо дітей вкладати досвід власних вражень, думки і почуття.

Дитина, вивчаючи рідне слово, крок за кроком пізнає багатий світ природи, суспільних стосунків, тобто вивчає життя в усій його багатогранності.

Перед собою ставимо завдання сформувати екологічну культуру кожного учня, домогтися, щоб почуття особистої відповідальності за все живе на Землі стало рисою характеру кожної дитини.

Мова завжди є дзеркалом самосвідомості людини. Слово-образ формує особистість дитини, її долю, розкомплексовує і спонукає до співтворчості з іншими. Тому в нашому класі намагаємося формувати особистісний досвід творчої діяльності, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу в цілому і до мовленнєвої діяльності зокрема. Завдяки таким заняттям учні можуть складати власні оповідання, вірші, казки, загадки, легенди, описи, етюди, есе. Ці твори збираються в дитячих портфоліо. А кращі зразки входять до "Книги творчості класу".

І основними чинниками, які забезпечать учням вироблення індивідуального стилю під час написання творчих робіт, мають бути, на нашу думку, такі:

  • -добре усвідомлений учнем словник;
  • -сформоване чуття слова, здатність влучно відтворити мовленнєву ситуацію;
  • -усвідомлення того, що будь-яку думку можна висловлювати по-різному.

Перехід до особистісно орієнтованої моделі навчання і виховання поставив учителя початкових класів перед необхідністю першим зробити крок до практичної апробації оновленого змісту освіти, впровадження нових навчальних програм, підручників, реалізації нових педагогічних технологій, своєї педагогічної майстерності, використовуючи при цьому різні варіанти методик залежно від умов роботи, рівня підготовки учнів, їхнього розвитку, психічного та фізичного стану. Учитель має забезпечувати формування в молодших школярів повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, бажання і вміння вчитися, виховувати особистості, спроможні до толерантного сприйняття світу.

Принцип варіативності дає право вчителеві на самостійність у виборі навчальної літератури, форм і методів роботи, апробації їх у навчально-виховному процесі.

Власний педагогічний досвід, глибоке вивчення теоретичних засад сучасної педагогіки, бажання досягти як власного, так і спільного професійного успіху в колективі - все це змушує мене постійно шукати реально ефективні форми організації навчально-виховного процесу. На наш погляд, результати практичного впровадження заявленої творчої ідеї знайшли відображення в друкованих матеріалах.

Вважаємо за потрібне наголосити, що педагогові і дітям надзвичайно подобається робота за технологією "Теорія розв'язування винахідницьких завдань". Вона допомагає учням підніматися своєрідними сходинками алгоритму на уроках, факультативних заняттях, у позакласній роботі.

Така система формування загальномовленнєвих умінь і навичок веде до результативності: всі діти вчаться вільно володіти словом, висловлювати свої думки і почуття, творчо мислити, взаємодіяти в процесі навчання. У них формуються всі групи життєвої компетентності: соціальна, мотиваційна, функціональна. Як результат, учні стають переможцями і призерами олімпіад і конкурсів різного рівня протягом багатьох років.

Ми віримо в талановитість кожної дитини, уважно ставимося до її думок і крок за кроком намагаємося сформувати творчу особистість засобами "живого слова". І доказ цьому - одухотворені обличчя учнів. Ми живемо разом, ми вчимося разом, ми ра&;shy;діємо разом і перемагаємо разом. Ми щасливі в нашому маленькому колективі. І я, як учитель, і мої маленькі "бджілки" продовжуємо пошуки нового у світі і в собі. Перші кроки ми долаємо успішно, і хто сказав, що ми не зможемо змінити світ?..

Література

1. Закон про загальну середню освіту. - К., 1999.

2.  Концепція 12-річної загальної середньої освіти. Освіта України. - 2000. - 16 серпня.

  • 3. Державний стандарт початкової освіти. - К., 2006.
  • 4. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В п'яти томах. - К.: Рад. школа, 1976. Т.1. Проблема виховання всебічно розвиненої особистості. Духовний світ школяра. Методика виховання колективу.

5. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К: "Магістр - 5", 1997. - 256 с.


 

 


Додати коментар

:D:lol::-);-):-*:oops::cry::o:P:roll:


Захисний код
Оновити

< Попередня   Наступна >





 

(c) Відділ освіти Кіцманської районної державної адміністрації, 2007-2015
При використанні матеріалів сайту посилання на www.kts-osvita.org.ua обов'язкове!
Якщо є авторські претензії до матеріалів, то звертайтесь за адресою