Головне меню
Головна
Мапа сайту
Новини
НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА
Навчальні заклади району
Пошук по сайту
Веб-каталог
Накази та листи ВО
Файловий сейф
Лінки вузів
Статті відвідувачів
Фотогалерея
Друзі сайту
Наш форум
Гостьова книга
Державні закупівлі
Доступ до публічної ін-ції
Колегії ВО
Інклюзивна освіта
Реєстрація на чергу в ДНЗ
Школа
Розробки уроків
Сценарії для вчителя
Методичні рекомендації
Наші реферати
Дитячі організації
Обдарована дитина
ЗНО
Нормативно-правова база
Завантажити софт
Для Інтернету
Робота з документами
Графічні пакети
Адміністрування
Системні утиліти
Архів
Додаткові лінки

Головна arrow Статті відвідувачів arrow Педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського як концептуальна основа особистісно орієнтованого підходу


Педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського як концептуальна основа особистісно орієнтованого підходу
Перелік статей
Педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського як концептуальна основа особистісно орієнтованого підходу
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6



 

Одним із найефективніших підходів до реформу­вання сучасної освіти, відповідно до Націо­нальної доктрини розвитку освіти, міністр освіти і на­уки України, президент АПН України, академік НАН України Василь Кремень назвав особистісно орієнтова­ний підхід (Кремень В. Філософія освіти XXI століття // Освіта України. - 2002. - №102-103, 28 грудня).

Проте робота щодо розробки теорії і методики осо­бистісно орієнтованої освіти поки ще далека від завер­шення і в першу чергу це стосується її концептуальної основи. Фундамент уже є, але деякі із принципових по­ложень, запропонованих авторами сучасних розробок, суперечливі, а деякі - другорядні. З огляду на це звер­тає на себе увагу відсутність глибокого і всебічного аналізу спадщини класикш української педагогіки XIX і XX століть КД.Ушинського, А.С.Макаренка і В.О.Сухомлинського, які велику увагу приділяли питанням упровадження індивідуального підходу до навчання і виховання учнів. Для підтвердження справедливості та­кої думки проаналізуємо список використаної літерату­ри у монографії С.І.Подмазіна "Особистісно орієнтова­на освіта: Соціально-філософське дослідження". КД.Ушинський і А.С.Макаренко не згадуються жодно­го разу, В.О.Сухомлинський згаданий один раз.

В.О.Сухомлинський у своїй праці "Проблеми ви­ховання всебічно розвиненої особистості" наводить

цікаву думку Ф.Енгельса про те, що вже у старо­давній Греції були закладені основи майже всіх най­важливіших сучасних ідей (Сухомлинський В.О. Ви­брані твори в 5-ти т. Т.1. - К.: Радянська школа, 1976. - С.64). На підставі цієї думки нами була сформульована наступна гіпотеза: у працях класиків української педагогіки КД.Ушинського, А.С.Макаренка і В. О. Сухомлинського містяться всі або майже всі по­ложення, що можуть бути покладені в основу сучасної концепції особистісно орієнтованого навчання й вихо­вання. Дане дослідження присвячене аналізу доробку нашого сучасника, видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського.

Поняття особистісно орієнтований підхід у працях В.О.Сухомлинського відсутнє. Не формулювалися ним ні принципи, ні методи особистісно орієнтованого підходу. Проте більшість його праць тією чи іншою мірою присвячена питанням особистішого, індивіду­ального підходу до учнів і по суті вирішує проблеми його розбудови. Метою нашого дослідження є форму­лювання принципів особистісно орієнтованого підходу до навчання й виховання шляхом аналізу педагогічних ідей Василя Олександровича з позицій сьогодення.

Головною метою навчально-виховного процесу В.О.Сухомлинський вважав всебічний розвиток осо­бистості.

Одним із основних положень у системі поглядів В.О.Сухомлинського на сутність навчально-виховно­го процесу є положення про неповторність кожної ди­тини. "У практиці своєї виховної роботи ми виходи­мо з того, що людина неповторна ...", - пише Василь  Олександрович у праці "Духовний світ школяра" (Там само. - С.284). "Людська індивідуальність дитини неповторна ...", - повторює він у праці "Розмова з молодим директором" (Там само. - Т.4. - С.449). Цій темі була присвячена і окрема стаття - "Людина неповторна", що була надрукована у часописі "Народ-ное образование" у 1961 р. (Там само. - Т.5. - С.80- 96). Мабуть, доречним буде навести тут і слова Г.Гей-не, на які посилається В.О.Сухомлинський у праці "Серце віддаю дітям": "Кожна людина - це світ, який з нею народжується і з нею вмирає. Під кожною мо­гильною плитою лежить всесвітня історія" (Там само. - Т.З. - С97). Положення про неповторність кожної дитини є немовби наріжним каменем, на яко­му побудована вся система поглядів В.О.Сухомлинсь­кого на проблеми навчання й виховання. Таке ж важ­ливе значення воно має і для концепції особистісно орієнтованого підходу, оскільки саме з нього випливає положення про дитину як найвищу цінність і, відповідно, головного суб'єкта навчально-виховно­го процесу. Це дає змогу сформулювати перший, фун­даментальний принцип особистісно орієнтованого підходу до навчання й виховання - принцип непо­вторності кожної дитини. Як перший і головний принцип особистісно орієнтованого навчання розгля­дає унікальність і неповторність кожної дитини і про­фесор І.С.Якиманська (Построение модели личностно-ориентированной школн. - М.: КСП+, 2001).

З положенням про неповторність кожної дитини безпосередньо пов'язане наступне положення В.О.Су­хомлинського - про відсутність нездібних, бездарних і лінивих дітей. "У кожної людини, - пише Василь Олександрович у статті "Людина неповторна", - є за­датки, обдаровання, талант до певного виду або кількох видів (галузей) діяльності" (Там само. - Т.5 - С.88). Він повертається до цієї думки в різних працях і акцентує увагу на необхідності розвивати здібності і таланти всіх без винятку дітей, що прийшли до шко­ли. "Ми глибоко переконані в тому, - пише В.О.Су­хомлинський в уже згаданій вище статті, - що немає людини, яка в належних умовах, за вмілого вихован­ня не виявила б свого самобутнього, неповторного та­ланту. П'ятсот вихованців, духовне обличчя яких ми повинні сформувати, - це п'ятсот неповторних талантів і обдаровань. Поважати в кожному учневі людину, виявляти до нього гуманне ставлення - це насамперед розкрити в ньому таку людську непо­вторність" (Там само. - С.88-89). Звідси випливає наступний, другий принцип особистісно орієнтовано­го підходу до навчання й виховання - принцип визнан­ня відсутності нездібних дітей.

З положенням про відсутність нездібних, бездар­них і лінивих дітей у свою чергу пов'язане положення про нерівність розумових здібностей дітей, яке, на пер­ший погляд, йому суперечить. Проте протиріччя тут нема. Наявність такої нерівності обумовлена різними розумовими задатками дітей. "Ми бачимо, - пише В.О.Сухомлинський у праці "Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості", - що дискретність роботи мозку проявляється у дітей по-різному: в од­ного ця робота дуже швидка, в іншого - повільна, звідси - кмітливість і некмітливість, тямущість і не­тямущість, міцність і неміцність пам'яті, сильно і слабко виражена здатність до оволодіння знаннями" (Там само. - Т.1. - С.98). Без урахування цього не можна уявити сучасний навчально-виховний процес. Отже, третім принципом особистісно орієнтованого підходу є принцип урахування нерівності розумових здібностей дітей.


 


Додати коментар

:D:lol::-);-):-*:oops::cry::o:P:roll:


Захисний код
Оновити

< Попередня   Наступна >





 

(c) Відділ освіти Кіцманської районної державної адміністрації, 2007-2015
При використанні матеріалів сайту посилання на www.kts-osvita.org.ua обов'язкове!
Якщо є авторські претензії до матеріалів, то звертайтесь за адресою