Головне меню
Головна
Мапа сайту
Новини
НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА
Навчальні заклади району
Пошук по сайту
Веб-каталог
Накази та листи ВО
Файловий сейф
Лінки вузів
Статті відвідувачів
Фотогалерея
Друзі сайту
Наш форум
Гостьова книга
Державні закупівлі
Доступ до публічної ін-ції
Колегії ВО
Інклюзивна освіта
Реєстрація на чергу в ДНЗ
Школа
Розробки уроків
Сценарії для вчителя
Методичні рекомендації
Наші реферати
Дитячі організації
Обдарована дитина
ЗНО
Нормативно-правова база
Завантажити софт
Для Інтернету
Робота з документами
Графічні пакети
Адміністрування
Системні утиліти
Додаткові лінки

Головна arrow Сценарії для вчителя arrow Свято осені


Свято осені
Написав О. М. Платановська   
Звучить музика.
Журливо музика заграла, і закружляло в вальсі листя.
В країну осінь завітала, красива, сонячна, барвиста.
 Відкриємо завісу ненароком і зазирнем в осінню пору року.
 Вона тоді буває чарівна, коли стає золотокоса.
 Отож, запрошуємо в осінь.

(Виходять діти.)
Хай усім буде затишно з нами, хоч за вікнами дощик шумить.
Поговорим про осінь віршами, і хай музика ніжно звучить.
Покосили пшениці й жита, ми не зчулись, як минуло літо.
І  прийшла вже осінь золота. Молоде зелене сходить жито.
Зажурились квіти неспроста, вранці роси випадають білі.
Бо прийшла вже осінь золота – жовкне листя у саду на гіллі.
Промайнули літні дні,
І пташки уже сумні,
Бо не хочуть покидати
Свою рідну землю-матір.
Висне небо синє, синє, та не те, світить, та не гріє сонце золоте.
Темная діброва стихла, і мовчить, листя пожовтіле з дерева летить.
Ще недавно в небі синім пролітали журавлі.
А сьогодні в безгомінні ходить осінь по землі.
І від краю і до краю, і від двору до двора
Золотого урожаю знов до нас прийшла пора.
Золота красуня – осінь-чарівниця!
По землі ступає, золотом іскриться.
В жовте і червоне листячко фарбує,
І картини дивні, чарівні малює!
Небо синє-синє, листя кольорове,
А яке довкілля радісне, чудове!
А які в жоржини, наче сонце, квіти.
Світ наш неповторний, гарний, розмаїтий!
Коли вона загляне в сад – наллється соком виноград.
І кислі яблука ранет солодкі стануть, наче мед.
А коли гляне на баштани – наллються гордо кавуни.
І залишається в хустках товста капуста на грядках.
Як помандрує по гаях з чарівним пензлем у руках –
Все розмалює на путі. Берези стануть золоті!
І ми її уклінно просим:
Заходь у гості, славна осінь!

( Пісня «Що нам осінь принесе» )
Що нам осінь принесе?(2р.)
Яблука рум’яні, пахучий мед. (2р.)
Що нам осінь принесе?(2р.)
Овочів різних повний город.(2р.)
Що нам осінь принесе?(2р.)
Хлібця золотого на цілий рік.(2р.)

Осінь. Добрий день, в добрий час!
             Рада, рада бачить вас!
Я – Осінь щедра, золота прийшла до вас на свято
І всім , усім вам принесла даруночків багато!
Дарую вам калиноньку в намисті,
Пишний коровай і квіти променисті.

Яка ж красива ти - що й не сказати.
Чи можна із тобою поруч стати?
Торкнутись пальчиком твоїх прикрас?
Спасибі, Осінь, що прийшла до нас.

Осінь. А це ось у руках моїх, погляньте, із листя різнобарвного гірлянда.
            До всього ж я художниця завзята, гірлянду подарую вам, малята.
Шановна Осене!
Дуже тебе просимо:
Зроби перерву між ділами,
Побудь сьогодні тут із нами.
Осінь наша, осінь, золота година,
Неба ясна просінь, пісня журавлина,
Бабиного літа довгі білі коси…
І дорослі, й діти люблять тебе, Осінь.
Та не тільки славна за свою ти вроду –
Урожай іздавна ти несеш народу.
Щира і дорідна, пахнеш ти медами,
Славиш край наш рідний зерном і плодами.
Осінь золота прийшла,
Дзвенить веселий сміх.
І наша пісня голосна
Для всіх, для всіх, для всіх.

(«Осіння пісенька»)
1.Літечко теплесеньке, де ти заподілось?
   Сонечко яснесеньке, де ти закотилось?
Приспів. Вже не дзвенять в садочку
                 Пташині голосочки,
                 А сняться, сняться полю
                 Лиш квіти й колоски.(2р.)
2.Осінь, осінь, осінь, медом пахнуть роси,
   Журавлі курличуть в небі та вітри голосять.(2р.)
3. В лузі при долині плаче тополина,
    Зажурилась при долині червона калина.(2р.)
4.Тьмяно сонце світить, а на голих вітах
    В’яже осінь рукавички з бабиного літа.(2р.)
Осінь. Не сама до вас прийшла, ще й синочків привела.
             Кожен з них приніс свої дива, тому і кажуть: «Осінь чарівна.»

Вересень.
Перший місяць вересень, я смачний
Вам дарую яблука запашні,
Груші, сливи, дині і виноград –
То солодка радість для всіх малят!
Я уже ходжу борами, розмовляю з яворами,
Вітерцем їх обвіваю та тумани розганяю.
Я уже ходжу стежками над широкими полями,
І мене вкраїнські люди закликають в гості всюди,
Бо іду я рідним краєм із багатим урожаєм!
Я – місяць вересень – садівник і городник. Погляньте, скільки гостей з грядки я привів до вас!
(Виходять діти-овочі. Осінь звертається до Гарбуза.)
Осінь.Ти, Гарбуз, всьому господар,
Ти найбільший на городі.
Як живе твоя сім’я?

Гарбуз.
Добрий день, красуне Осінь, все достигло й налилося,
Підростаємо щодня я і вся моя сім’я.
По городу гарбуз ходить,
Всіх із роду оглядає,
Кого хвалить, кого журить,
А кого і научає.
І звернувся до   ґаздині
Солодесенької дині.

Гарбуз.
Розкажи мені, красуне,
Як ти влітку працювала?
Може, трохи лінувалась?
Чи сумлінно дозрівала?

Диня.
Ой, Гарбузе-гарбузенко,
Вічно ти підозри маєш.
Не сидиш на однім місці,
По городу все гуляєш.
Бачиш же, я постаралась,
Ніжним соком вся набралась.
Налилася на всі боки,
І важкі вже мої кроки.
  Кожен знає – жовта диня на городі господиня.
  Я солодка, соковита, покуштуй – не схочеш пити.
  А як їстимеш саму – всі хвороби прожену!

Гарбуз.
А що скажуть огірочки – мої любі сини й дочки?

Огірочок 1                                                         Огірочок 1
Не свари нас, татку любий,                               Та зелені огірочки
Гарно ми росли спочатку,                                      всі  вживають залюбки.
Та якось дощі махнули –                                        Нас шанують не даремно,
Заховатись ми забули.                                       дух наш свіжий і приємний.

Огірочок 2                                           Огірочок 2
Коли сонечко палило                         Та зелені огірочки
Ми листками не прикрились                    всі вживають залюбки.    
 На кілках, шнурках висіли                        нас шанують не даремно,
 І, звичайно, перезріли.                Дух наш свіжий і приємний.


Гарбуз.
А як тут моя морквиця, гарбузовая сестриця?

Морква.
Кожен знає, що морквиця
На городі, мов цариця.
Коси довгі, кучеряві
Та ще й платтячко яскраве.
Я смачна і  вітамінна
І не гірше апельсина.
Той, хто моркву поважає,
До ста років проживає.
Любий братику, послухай
І сестрицею пишайся,
Бо ж не просто я Морквиця –
Гарбузовая сестриця,
Я пробилась в депутати,
Скоро буду виступати
І  доб’юся для городу
Перегною аж підводу! О!

Гарбуз:
Ну, а як тут Бурячок, мій шановний своячок?

Буряк:
Що казати, я у нормі,
Круглий, чистий, соком повний.
Так вже кольором налився,
Ніби в Африці родився.
Буде борщ смачний, червоний
З бурячком таким чудовим.

Гарбуз:
А що скаже Бараболя, як жилося їй у полі?

Картопля:
Хоч проблем було багато,
Та не буду нарікати.
Мене люблять, поважають,
Другим хлібом називають.
Можу бути у меню  хоч по кілька раз на дню.

Диня:
Усі знають – рід наш гарний,
Гарбузовий рід преславний.
Тож тепер, Гарбузе-батьку,
Всім подякуй для  порядку.

Гарбуз:
 Я вклоняюся всім ґречно,
І всім дякую сердечно.
Хай наш рід чудовий буде
На поживу й користь людям.  

Осінь:
А чи знаєте, малята,що принесла я вам на свято?
Із полів, садів і грядок – повний кошичок загадок!
Тому і пропоную пограти гру «Городники».
(На підлозі «ростуть» овочі. Кожен учасник вибирає із кошичка загадку про овоч. Відгадавши її, має із зав’язаними очима зібрати овоч з «городу». Під музику.)

                                  ЗАГАДКИ
І печуть мене, і варять, і їдять, і хвалять, бо я добра.

В земляній сиджу коморі, а коса моя надворі.

Як не віриш – перевір: на мені 12 шкір.

А гризнеш – в сльозах покинеш, бо я звуся …

Ми цукрові, ми кормові, а брати у нас столові.

В полі ми ростем рядками. Люди звуть нас…

Що то за голова, що лиш зуби й борода?

Я гірка і завжди свіжа, всім подобаюсь, одначе,
Хто мене ножем уріже, неодмінно сам заплаче.

На городі молода пишні коси розпліта.

У зеленії хустинки золоті хова зернинки.

Часто літом надівала по новій сорочці,
А на зиму поскидала. Й посолили в бочці.

У кожній господі я у великій пригоді.
А хто мене роздягать візьметься, той слізьми заллється.

Сидить баба на грядках вся закутана в хустках.
Сам червоний, а чуб зелений.
Гра «Хто швидше?»(На машинках – овочі.  До машинок прив’язані мотузки однакової довжини. Хто із учасників,  змотуючи мотузку, сидячи на стільці, швидше приведе машинку до фінішу,той і переможець.)

Подивись, на видноколі, мов змінилися ліси.
Хто це їх у жовтий колір так барвисто прикрасив?
І пишаються дерева золотим своїм вбранням:
Це якийсь маляр, напевно, догодити хоче нам.
А маляр цей – місяць жовтень. У відерцях чарівних
Жовту фарбу перебовтав і розбризкує по них.

Жовтень – місяць-красень і чарівник,
До багатства й розкошів дуже звик.
Повні жмені золота він розсипа,
Землю, мов царівну він одяга.

Осінь:
Кличуть нас ліси, поля, сади
Дозбирати осені плоди.
Із дерев спадає листя жовте,
То землею ходить місяць  жовтень.
Здрастуйте, діти.
Я вересневі вдячний за старанність.
Врожай добротний зібрано без втрат.
І ось прийшов сьогодні на світанні
У гості жовтень – вересня я брат.
Мій брат – садівник і городник, а я більше ліс люблю. Оце я тільки з лісу.
По дорозі сюди я птахів зустрів.

(Заходять Синичка і Сорока)
Синичка:
Здрастуйте, наші любі друзі! Ми до вас у гості на всю зиму завітали. В лісі вже тепер їжі мало, а взимку її зовсім не буде! Спасибі, що не забуваєте про нас, підгодовуєте у скрутну пору.

Сорока:
 І мене діти взимку частенько біля своїх годівниць бачать.
Строката Сорока веселої вдачі:
В садку білобока навприсядки скаче.
(Вбігає Ворона)

Синичка:
Де, Вороно-каркароно,  ти була?

Сорока:
Що, Вороно-каркароно, принесла?

Ворона:
Я проснулась, стрепенулась і «Кар-кар»  -
На воронячий зібралась я базар.
Рано-рано прилетіла до струмка,
На городі проковтнула черв’яка .
Покружляла, покружляла я вгорі,
Горобців порозганяла у дворі.

Сорока(глузливо):
Стріла півня-розбишаку, пісняра –
І чкурнула-дременула із двора.

Ворона:
Неправда, Сороко! Зовсім не тому я поспішала, що від півня втікала. Я до дітей хотіла встигнути, розпитати, чи не забудуть вони взимку про нас, пташок?
Діти: Ні! Ми про вас пам’ятаємо. Годівниці готуємо.

Осінь:
Бачите, пташки, діти  пам’ятають про вас. І про звірят, напевне, також. Я пропоную пограти гру «Горішки для Білочки».

Завдання: якомога швидше перенести горішки з тарілки в кошичок Білочці. Носити  будуть ложками. Рахуймо всі: 1, 2, 3 – почали!

Дощик сиплеться з кленочка,
Дощик жовтий, золотий,
А дубочки ще зелені
Хочуть осінь обійти.
Дощик сиплеться і пада
По стежині дріботить.
І веселим листопадом
Вітер грається й біжить.
Більше й більше листя з кленів
Облітає з кожним днем.
По траві іще зеленій
Листопад по парку йде.

Листопад:
Я – славний місяць Листопад –
Все листя обтрусив підряд,
Замів стежини чисто,
Прикрасив кожне місто.

Багато я працював, дерева до зими готуючи. Тепер усі дерева вже поснули. У лісі чути музику листя, що поволі опадає на землю, і музику осіннього дощу.
Дощик, дощик капає дрібненько.
Не боюся я дощу, бо я веселенька.
Срібний дощик кап-кап-кап, у потік усе злилось
Годі, годі вже іти. Ми тебе не боїмось!
Парасолькою новою я накриюсь головою.
Чобітки високі взую, по калюжах затанцюю!
(Танець з парасольками)

Вересень: А тепер нам час прощатись. Попрацювали ми цієї осені, натомилися.
Жовтень: Тепер і відпочити можна.
Листопад: А мине рік – знову ми до вас завітаємо.
(До Осені)
 Ходімо, матінко, а то нас застане ще тут зима!

Осінь:
Так, настав нам час прощатись,
В ліс осінній добиратись.
І ми кажемо: «Бувайте!
Осені не забувайте!»
(Звучить музика. Діти, Осінь, місяці танцюють вальс.)
Дозвольте сьогодні усім побажати
Багато хороших і сонячних літ.
Так будьте ж здорові!
І будьте багаті!
Хай діти радіють у батьківській хаті!
Нехай розквітають лани і оселі
Так будьте ж щасливі і будьте веселі!  
Пісня «Навіть неприємність не засмутить нас.»
Навіть неприємність не засмутить нас
Зігріва сонце синь та яскраво світить.
     Як же хороше всім жити нам на світі!
А якщо промінь згас, хмари стали темні –
Навіть неприємність не засмутить нас!(2р.)
Дрібний дощик мрячить з холодами в змові,
День новий збагатить фарби кольорові.
Буде все у свій час – скаржитись даремно –
Навіть неприємність не засмутить нас!(2р.)
Я всміхаюсь завжди, маю добрий настрій,
Не лякаюсь біди, нікому не заздрю.
А якщо промінь згас, хмари стали темні –
Навіть неприємність не засмутить нас!(2р.)


 


Додати коментар

:D:lol::-);-):-*:oops::cry::o:P:roll:


Захисний код
Оновити

< Попередня   Наступна >





 

(c) Відділ освіти Кіцманської районної державної адміністрації, 2007-2015
При використанні матеріалів сайту посилання на www.kts-osvita.org.ua обов'язкове!
Якщо є авторські претензії до матеріалів, то звертайтесь за адресою